Незважаючи на те, що минула влада закріпила в українській  Конституції пріоритети у зовнішній політиці і, як один із головних напрямів – вступ України до Північноатлантичного альянсу, все одно, у нинішній політичній ситуації панує момент розгубленості та невизначеності. Одним з головних факторів такої ситуації є відсутність консолідованої думки у населення, щодо подальшого майбутнього держави в цілому.

На медіа форумі у Чернігові «Співробітництво Україна – НАТО. Регіональний вимір», на запитання щодо наслідків можливого референдуму по НАТО та його результатів, Барбора Маронкова (директор Центру інформації та документації НАТО в Україні) відповіла:

Барбора Моронкова (директор Центру інформації та документації НАТО в Україні)

 

Проведення референдуму – це суверенне рішення кожної країни, але для вступу до НАТО він не є обов’язковим. Але, я хочу підкреслити, що для Альянсу є дуже важливим рівень підтримки населення, бо в НАТО вступає не Національна гвардія, не президент, не державні інститути, а вся країна. Ключовими моментами, які дійсно впливають на позитивне рішення щодо вступу є реформи.»

Але, щодо вільного волевиявлення українців – питань нема, з впевненістю можна сказати, що референдум може бути організований та проведений на вищому рівні, а от як бути з мало інформованим населенням, яке на повну споживало кремлівські фейки та дезінформовано щодо політики НАТО та європейської інтеграції. Які реформи можна впроваджувати коли половина населення навіть не розуміє їх суті. Чи буде це дійсно свідомий вибір? Ті ж питання стосуються і можливих виборів на окупованих територіях.

Як і завжди, дуже важливим чинником, який впливає на думки в соціумі є ЗМІ, у яких ще досі є величезна доля російського впливу і капіталу. Якщо брати ще ширше, то РФ, зробила дієві кроки по зачищенню усього медіа поля, включаючи американські сервіси Ютьюб та Фейсбук. Робила вона це поступово, зі стратегічною виваженістю, починаючи з середини нульових, коли вже мала ресурс впливати на сусідні країни, поки що тільки через свої канали. Головним чинником успіху російської пропаганди на пострадянському просторі був елемент тотального проникнення «своїх» менеджерів, експертів, журналістів, ведучих, блогерів на всі рівні медіа впливу та всі медіа-майданчики на теренах бувшого СРСР.

Фото з пабліків Вконтакті середини нульових
Фото з пабліків Вконтакті середини нульових

Ось ми бачимо найпримітивнішу пропаганду, яка лунає з телевізора: залякування, жахіття, страшні терміни та гіперболізація. Йде повна дегуманізація противника яка націлена на невибагливу аудиторію та яка повністю діє на емоціональну сферу.

На іншому рівні розташувалися журналісти та лідери думок, які вже працюють з більш прогресивною аудиторією, забиваючи простір меседжами російської пропаганди дуже збалансовано, маніпулюючи фактами та деталями подій. Наступний рівень – блогери з Ютьюба та соцмереж, цільова аудиторія яких  в основному молодь.

Цей потік медіа хвиль спонсорується і підпитується величезним кремлівським ресурсом, який значно перевищує можливості інформаційної безпеки України. Одною з головних функцій держави на даному етапі буде захист її інформаційного простору, але без допомоги спеціалістів Альянсу нам не обійтися. Багато європейських країн вже відчули, чим є кремлівський медіа вплив на собі. Так звані «жовті жилети» у Франції, сепаратисти Каталонії, Brexit у Британії та багато інших гострих подій у Європі та світі не обходилися без російського втручання. Нещодавно великий американський медіа ресурс New York Times у своєму матеріалі привів низку доказів, які стосуються таємного підрозділу ГРУ Росії, діяльність якого була пов’язана з дестабілізацією політичної ситуації у Європі.

Зазвичай інформаційні атаки у соцмережах робляться завдяки величезній кількості бот-акаунтів у Твіттері та Фейсбуці, які намагаються апелювати до громадян певної країни з нібито «альтернативними» думками, а меседжі направлені на створення внутрішніх конфліктів та підбурюванні ненависті у суспільстві до певних груп населення. Зараз агентура почала дуже активно просувати канали месенджера Телеграм, який, до речі, продукт російського розробника. РФ ефективно використовує радикальні угруповання по всьому світу, не гребуючи самими брудними маніпуляціями та фейками, створюючи хаос та дестабілізацію у потрібних країнах та регіонах. Хаос – нова нафта, яка дає більше впевненості та прибутку, якщо граєш у довгу. Санкції хоч і діють негативно на економіку, але вони не можуть зламати внутрішньої впевненості населення у вірному напрямку країни, хоча та давно мчить у прірву реальної диктатури.

Ламаючи уявлення про демократію як оптимальну форму правління, демонструючи кадри заворушень у Парижі, розгубленість європейців перед мігрантами та суперечки по Brexit – саме у такий спосіб Росія демонструє своїм громадянам та прихильникам «руського миру», що вона єдина серйозна альтернатива всьому хаосу у світі. На риторичне питання:  «Ви що, бажаєте такий бардак як у Європі?», зазвичай російський громадянин понуро відмовчується.

Ще Роберт Шеклі казав, що у інформаційній війні завжди програє той, хто говорить правду, бо він залишається лише у рамках правди. Зараз саме постає питання перед Україною та НАТО у ефективності усіх заходів які були в арсеналі та відпрацюванні нових викликів, які вже давно постали перед європейською спільнотою.

Незважаючи на протиріччя у самому Альянсі та Євросоюзі, Україні та НАТО потрібна спільна дієва стратегія інформаційної безпеки, бо саме зараз ми вже наблизились до тієї позначки, після якої  демократичні цінності взагалі стануть ефемерними зразками чогось далекого. Діяти треба вже зараз, або як часто говорять – це потрібно вже «на вчора».

 

 

 

 

ПОДЕЛИТЬСЯ