Традиції, з якими час попрощатися

Наша країна багата на яскраві та самобутні традиції, більшість з яких налічують вже не одну сотню років. Водночас донині живі і більш молоді звичаї, з якими було б непогано попрощатися раз і назавжди. Один з них – виступи можновладців на лінійці 1 вересня. До останнього часу було важко знайти школу, до якої б на День знань не завітав політик чи чиновник і не виголосив вкрай «важливу» промову.

Цього року, напередодні 1 вересня, столичні батьки-активісти відкрито звернулися до політичного бомонду з проханням утриматися від візитів в школи і зовсім необов’язкових промов. Звернення підхопили в інших містах, і де-не-де воно спрацювало. Мабуть вперше в сучасній українській історії в деяких школах країни дійсно обійшлося без нудних і довгих промов політиканів. Але наразі такі випадки – скоріше виключення.

Можновладцям, нарешті, варто зрозуміти, що 1 вересня – це свято для дітей та батьків, а зовсім не черговий привід засвітитися. Ще одним важливим фактором в цій недолугій традиції є те, що справжньої поваги до учнів в ній – нуль. За будь-якої погоди їх змушують стояти зайві хвилини тільки тому, що хтось вирішив попіаритися. Окремо варто згадати і про звичай роздавати подарунки із партійною символікою або навіть розміщувати свої портрети у навчальних закладах.

Словом, є традиції, які варті того, аби з ними йти далі. А є такі, які вже давно час залишити в історії. Виступи на лінійках та будь-яка політична агітація там, де навчаються діти, безсумнівно, належать саме до останньої категорії.

ПОДЕЛИТЬСЯ