Палаюча культурна спадщина

Час минає, але варварські методи, які недобросовісні забудовники використовують в боротьбі за київську землю, не змінюються. Нещодавно горіли дві історичні будівлі на Подолі (Волоська, 5 та Межигірська, 33/19). Уявити собі, що дві пожежі поспіль були випадковими, може тільки нездоровий розум.

Звісно, мета злочинців, які до цього причетні, полягає в тому, аби знищити історичні пам’ятки. Потім на їх місці можна збудувати все, що завгодно. Подібна схема для Києва, на жаль, не є новою. Не є новою і практика власників історичних будівель уникати підписання охоронних договорів. Ви спитаєте: в чому проблема? А в тому, що за законом, підписавши цей документ, власник будівлі зобов’язується утримувати її, зокрема, і в належному протипожежному стані. Звісно, за порушення умов договору передбачається відповідне покарання.

Одразу після того, як стало відомо про пожежі на Подолі, надіслав цілу низку депутатських звернень до відповідальних осіб. У своїх зверненнях вимагаю інформацію щодо наявності охоронних договорів на згадані будівлі. А якщо їх немає, пояснити причини їх не укладення. Також прошу відповідні органи надати список об’єктів культурної спадщини, з власниками яких досі не укладені охоронні договори (а отже які перебувають у потенційній небезпеці).

Бездіяльність влади має занадто високу ціну, адже у нас на очах абсолютно свідомо знищується наша з вами історія. Гадаю, погодитеся, що ситуація, коли власник історичної будівлі відмовляється підписувати охоронний договір, є неприпустимою. На мою думку, в таких випадках місто має ініціювати позбавлення горе-власника права користування історичною будівлею та передавати її у власність громади.

ПОДЕЛИТЬСЯ