«НАТО і Росія проходять зараз через дуже складний етап відносин, ймовірно, – найгірший від завершення Холодної війни. Були часи в нашій новітній історії, які, як обидві сторони сподівалися, могли б привести до поліпшення наших стосунків. Ми заснували Раду НАТО-Росія, ми здійснювали спільні проекти в різних сферах військового співробітництва. Ми працювали разом у багатьох ініціативах, наприклад, в Афганістані та у інших місцях. Але все це було або призупинено, або відкладено, або скасовано взагалі після подій 2014 року в Україні».

 

 

 

               Барбора Маронкова – директор Центру документації НАТО в Україні.

Після незаконної анексії територій України у 2014 році, НАТО припинило свої партнерські відносини з Росією, визнав її країною агресором. На сьогодні єдиним способом зв’язку, обговоренням питань та проведенням консультацій є спільний майданчик Ради – Росія – НАТО. Альянс як і раніше відкритий для предметного діалогу з Росією на основі взаємності, як і було узгоджено на зустрічі НАТО у Варшаві в липні 2016 року. Але відносини між Кремлем та НАТО відверто погані, основною причиною є порушення ключових міжнародних угод і правил.

Ще у попередні роки Західні країни могли вважати Росію відповідальним партнером, поважаючим міжнародне право і розвивали з нею різноманітні форми співробітництва. Навіть зброєний конфлікт у Грузії в 2008 році, коли агресор окупував частину країни – не став вирішальною крапкою у стосунках Росія – НАТО. Тоді партнерські відносини припинились тільки на чотири місяці. Після окупації українського Криму та Донбасу, враховуючи всі попередні помилки і розуміючи, що Росія не буде дотримуватися міжнародних правил, країни Альянсу припинили будь-яку співпрацю. І Москва з партнерів перейшла до розряду особливо небезпечних країн.

Україна, як би це прикро не звучало, перетворилася на зразковий майданчик на якому Росія показала на що вона здатна. Окрім гарячої війни і підлої поведінки на міжнародній арені, Росія веде активну і дуже потужну інформаційну війну, яка впливає на найголовніше – свідомість людей.

Як запевняє польський експерт, президент Інституту нових медіа Е. Містевич, росіяни користуються слабкістю демократичних механізмів і відкривають у Західній Європі впливові центри пропаганди, такі як телебачення.

«Триває війна розповідей, війна інтерпретацій, відбувається спроба переконати громадськість як у своїй країні, так і в решті країн, що саме наше бачення є правильним. Росія вже багато років дуже сильна у сфері інформаційного маркетингу».

Афіша фільму «Крим»

Росія знімає пропагандичні кінострічки, наприклад «Крим» — фільм, нібито про історію кохання, насправді з російської точки зору описує події «повернення Криму» у 2014 році. Серіал «Сплячі», який розповідає про співробітника російської спецслужби, який розслідує багатоходову операцію іноземних спецслужб проти РФ. Тим самим доносить до громадян, що ті хто виступають проти путінського режиму, працюють на Держдеп. Або фільм «Ми з майбутнього-2», сюжет був настільки антиукраїнським, що навіть при владі регіоналів його не пустили в український прокат. У картині показаний 1944 рік, бійці УПА, розпивають само

Фото з російської телепрограми «60 минут».

гон і розстрілюють жінок і дітей.

 

Також активну пропаганду ведуть на центральних телеканалах – «Russia Today», «Россия – 24», радіостанціях – «Спутник», «Вести FM», у телепередачах та ток-шоу «60 минут», «Вечер с Владимиром Соловьевым».

 

Росія постійно поширює фейки про НАТО, а Спеціальна європейська група боротьби з російською дезінформацією встановила, що Україна залишається на першому місці серед країн, інформацію щодо яких спотворюють російські ЗМІ.

Головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав, повідомляв ресурсу «Infowars», що єдиним способом боротьби з такою війною є викриття брехні.

«Ми повинні як західна група націй або як союз брати участь у цій інформаційній війні. Метод боротьби із неправдивою інформацією полягає в тому, що оприлюднити цю брехню і викрити її».

Окрім тиску на масовість методом спотворення інформації Росію неодноразово ловили «на гарячому» у міжнародних згодах. Так, Росія порушила Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), підписаний ще у 1988 році. Також США звинуватили РФ у створенні ракети 9М729 (розробкою займалося КБ «Новатор»), яка порушує умови угоди. Через порушення договору, який Москва заперечує, судячи зі слів російського чиновника у Брюселі: «это не то, что вы

Ракета «9М729»

думаете» — умову розірвали 2 липня 2019 року. Президент Володимир Путін повідомив, що його країна займається розробкою ракет, але розміщати їх не буде, поки країни НАТО не зроблять того ж. Пізніше, напевно, задля власної безпеки відправив країнам-членам НАТО лист з пропозицією ввести мораторій на розгортання в Європі та інших регіонах ракет середньої і малої дальності, але в Альянсі таку пропозицію не сприймають серйозно.

 

Коли зараз в Альянсі з’явилося остаточне розуміння хто ж така Москва, заради власної безпеки вони прораховують можливі ходи. Так, американський журнал «The National Interest» спробував спрогнозувати як може розвертатися конфлікт між Росією і НАТО.

В матеріалі професор військової історії і колишній морський офіцер припускає, що війну розв’яже Москва в 2024 році. Цьому буде передувати  міжнародна угода політичного значення про ненапад між Китаєм і Росією, утиск росіян в Прибалтиці, а також угода з Україною про перемир’я на території Донбасу. На думку військового експерта, військова стратегія Москви буде полягати в захопленні «польського коридору» і Гданська, оперативному розгортанні ракетних комплексів С-300 і С-400, а також мінування німецьких і датських портів. НАТО, в свою чергу, вибере невірне напрямки для протистояння, а Росія в цей час доб’ється переваги в небі. Війна триватиме 10 днів. За цей час російські війська дійдуть до Німеччини і оголосить про одностороннє припинення вогню.

Стратегічно, Рада Північноатлантичного договору хоче, щоб Росія діяла за правилами міжнародних прав та припинила світовий шантаж, але розуміє в повному обсязі всю загрозу і небезпеку.

Що ж залишається робити Україні? В НАТО немає негайної потреби набуття Україні членства, це суб’єктивна думка експертів. Барбора Маронкова директор Центру документації НАТО в Україні казала, що легкого шляху не буде, потрібно спочатку провести всі реформи в країні.

«Реформи має бути реалізовано. Немає короткого шляху до членства в НАТО. У нас є інструменти, за допомогою яких ми можемо допомогти і надати підтримку, стимулювати Україну в цих реформах, і йдеться про Річну національну програму…Союзники значною мірою підтримують Україну політично і практично в зміцненні її інститутів у секторі оборони і безпеки, щоб зробити Україну сильнішою. Усе це є поточною роботою, і ми не можемо спекулювати щодо будь-яких часових меж або будь-яких інших коротких шляхів до членства»

Це очевидно, якщо ми хочемо користуватися привілеями НАТО, країна повинна відповідати стандартам, які у нас ще відстають. Головне зараз для України тримати жорстку позицію що до Росії, не слідувати за сценарієм Кремля. А у разі відхилення від курсу, Західні партнери побачать слабкість перед Москвою тоді можливе і послаблення санкцій, і припинення активної допомоги. А для України дуже небезпечно залишитися без підтримки країн НАТО.

 

Гнсек НАТО Йенс Столтенберг та Президент України Володимир Зеленський

Навіть не будучи в Альянсі наша країна є головним партнером. Тільки на постійний засадах в двох місіях НАТО в Україні (Офіс зв’язку та Центр інформації та документації) працює понад 50 співробітників, пряма допомога з 2014 р склала 377 млн. Євро, з українськими військовими займаються фахівці з країн Альянсу. Так само, як у випадку країн центральної Європи, сам факт тренувальних місій дуже важливий для України, адже дозволяє задіяти механізм безпосередньої дії — в разі виникнення надзвичайної ситуації.

 

У сучасних реаліях варто усвідомлювати, що не буває «ідеального» розвитку подій бо, неможливо йти на компроміси з агресором, який щодня доводить свою небезпечність. Сподівання залишається тільки одне, що за п’ять минулих років протиправної поведінки Росії, НАТО змогло виробити чіткі механізми протидії агресії РФ на всіх ланках. Прикро, що за для утворення безпеки для кожного людського життя на сьогодні, повинно було відбутися стільки кривавих подій.

ПОДЕЛИТЬСЯ